Історія справи

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"04" березня 2015 р. м. Київ К/800/46281/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Стрелець Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду 24 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року у справі за позовом спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Спільне підприємство «Украінская Восточная Рибная Компанія» товариство з обмеженою відповідальністю пред'явило позов до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України у Харківській області про скасування рішення митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000030/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000031/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000032/2 від 24 вересня 2013 року, скасування карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00035 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/00036 від 23 вересня 2013 року, № 80701000172013/00037 від 24 вересня 2013 року, стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 38 818,83 грн..

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року, адміністративний позов СП «Украінская Восточная Рибная компанія» ТОВ задоволено в повному обсязі.

Скасовано рішення Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000030/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/300031/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000032/2 від 24 вересня 2013 року.

Скасовано картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00035 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/00036 від 23 вересня 2013 року, № 80701000172013/00037 від 24 вересня 2013 року.

Стягнуто з Джержавного бюджету України на користь СП «Украінская Восточная Рибная компанія» ТОВ надмірно сплачені 38818,83 грн. податку на додану вартість.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Харківська митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Судами встановлено, що між позивачем та «Mainstream Norway A/S» (Норвегія) укладено Контракт № 23072012 від 23 липня 2012 року купівлі-продажу товару - «лосось (сьомга) охолоджений розмір: sup 4-5» вид, кількість, ціна та вартість якого фіксується у Специфікаціях та/або Інвойсах, які є невід'ємною частиною даного Контракту.

За умовами пункту 7.2 вищезазначеного Контракту товар упакований у короба або у відра, тара не підлягає поверненню та включена у вартість товару, також у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, доставка, страховка і т.д. (пункт 4.2. контракту), ціна товару фіксується сторонами у Інвойсах та/ або в Специфікаціях (пункт 4.1. контракту) по кожній окремій поставці конкретні умови поставки товару оговорюються у інвойсі (пункт 5.2 контракту).

23 вересня 2013 року за умовами контракту завезено дві партії товару:

- відповідно інвойсу № 43462 ціна за 16 791,10 кг (нетто) товару становить 80597,28 USD (що дорівнює 644214,06 грн.). Згідно вищевказаного інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 45 днів з дати інвойсу. Оскільки у інвойсі було встановлено умови поставки FCA (Іпсoterms 2000), позивач користувався послугами перевізника за Договором про надання послуг з перевезення № 2 від 10 січня 2012 року, навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок продавця. Ціна послуг перевезення з м. Осло (Норвегія) до кордону України (митний пост Ягодин) становить 15200 грн. (без ПДВ) (рахунок № 1588 від 23 вересня 2013 року), відстрочка оплати послуг становить 14 днів з моменту отримання замовником документів, вказаних в пункті 3.2 Договору. Отже, враховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 80597,28 USD + 15 200 грн. = 659414,06 (грн.), що в свою чергу і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807395;

- відповідно інвойсу № 43440 ціна за 16 274,40 кг (нетто) товару становить 75675,96 USD (що дорівнює 604877,95 грн.). Згідно вищевказаного інвойсу встановлено відстрочку оплати терміном у 45 днів з дати інвойсу. Оскільки у інвойсі було встановлено умови поставки FCA (Іпсоterms 2000), то позивач користувався послугами перевізника за Договором про надання послуг з перевезення № 3311/пр від 05 вересня 2012 року, навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок продавця. Ціна послуг перевезення з м. Алсваг (Норвегія) до кордону України (Нова Гута - Яриловичи) становить 2300 USD (без ПДВ) (рахунок №2805-2013 від 17 вересня 2013 року), відстрочка оплати послуг становить 7 днів. Отже, враховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 75675,96 USD + 2300 USD = 623261,85 грн., що в свою чергу і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807396.

Крім того, на виконання умов контракту № 0408/07 від 04 серпня 2007 року, укладеного між позивачем та Harvest Norway AS (Норвегія), на митну територію України було ввезено товар - «лосось (сьомга) охолоджений розмір-sup 4-5, sup5-6».

За умовами вищевказаного контракту товар упакований у короба чи відра, тара не повертається, включена у вартість контракту (пункт 1.3. контракту), у вартість товару входить упаковка, наклеювання етикеток, доставка, страховка і т.д. (пункт 2.1. контракту), вид, кількість, ціна товару фіксуються в інвойсі та/або специфікації (пункт 2.2. контракту), по кожній окремій поставці конкретні умови поставки товару оговорюються у інвойсі (пункт 6.1.1.), всі умови оплати зафіксовані у інвойсах, супроводжуючих кожну партію Товару (пункт 7.2.).

За умовами договору (відповідно інвойсу № 21098763) ціна за 16274,35 кг (нетто) товару становить 78295,41 USD (що дорівнює 625815,21 грн.). Згідно того ж інвойсу відстрочка оплати товару складає 45 днів після відвантаження або 45 з дня виставлення інвойсу. Оскільки у інвойcі було встановлено умови поставки FCA (Іпcoterms 2010), то позивач користувався послугами перевізника за Договором на здійснення міжнародних та міжміських перевезень №04/03/09-505/пр від 04 березня 2009 року, навантаження товару на транспорт перевізника було здійснено силами та за рахунок продавця. Ціна послуг перевезення з м. Гардермоєн (Норвегія) до кордону України (п/перехід Нові Яриловичі) становить 15200 грн. (без ПДВ) (рахунок №602 від 20.09.2013 р.), оплата вантажу здійснюється після виконання перевезення (пункт 3.4. договору №04/03/09-505/пр).

Отже, враховуючи вищевикладене, сума складових митної вартості товару становить 78295,41 USD + 15 200 грн. = 641015,21 грн., що в свою чергу і було відображено декларантом позивача при митному оформленні товару у митній декларації 807010001/2013/807411.

Митна вартість товару за вищезазначеними контрактами визначена позивачем за основним методом, тобто за ціною контракту на постачання товару, плюс витрати на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Під час здійснення перевірки заявленої декларантом митної вартості

товарів в частині порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості товарів, що вже оформлені (із цінової Бази даних ЄАІС ДМСУ), у митного органу виникли сумніви щодо правильності визначення декларантом заявленої митної вартості товару.

Харківською митницею з позивачем була проведена процедура консультацій та запропоновано позивачу надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

У зв'язку з ненаданням позивачем всіх необхідних додаткових документів, які б підтверджували заявлену ним митну вартість товару, митницею застосовано резервний метод визначення митної вартості товарів, у зв'язку з чим прийнято картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00035 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/00036 від 23 вересня 2013 року, № 80701000172013/00037 від 24 вересня 2013 року.

Підставою відмови у митному оформленні (випуску) товарів зазначено здійснення коригування митної вартості товару рішеннями про визначення митної вартості товарів № 807010001/2013/000030/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000031/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000032/2 від 24 вересня 2013 року.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, зазначив, що позивачем були надані митному органу всі необхідні документи для підтвердження заявленої митної вартості, які давали можливість встановити дійсну вартість товару за ціною угоди, а тому рішення митниці про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000030/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000031/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000032/2 від 24 вересня 2013 року та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00035 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/00036 від 23 вересня 2013 року, № 80701000172013/00037 від 24 вересня 2013 року є протиправними та підлягають скасуванню.

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки рішення митниці про коригування митної вартості товарів скасовані, це є водночас правовою підставою для відшкодування позивачеві з Державного бюджету України відповідно до Митного кодексу України, Бюджетного кодексу України та Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 року № 845 надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 38818,83 грн.

Суд апеляційної інстанції із висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24 червня 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій погоджується частково із огляду на наступне.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 51 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом (пункт 1 частини 2 статті 52 Кодексу).

Відповідно до частин 2-4 статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

У разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів; проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску; звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості; застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частини 1, 2, 5, 6, 7 статті 54 кодексу).

Частинами 1, 2 статті 55 МК України передбачено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про «а» право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; «б» право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

З системного аналізу вказаних статей вбачається, що обов'язок доведення митної ціни товару лежить на декларанту. Митний орган має виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. При цьому, такий контроль може здійснюватися в тому числі шляхом порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, тобто з використанням бази даних Єдиної автоматизованої системи Державної митної служби України, яка містить відповідну інформацію.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатньою для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом.

Як вбачається із матеріалів справи Харківською митницею на підставі відомостей з бази даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (ЄАІС) про оформлення аналогічних товарів встановлено, що митна вартість на даний товар значно нижча ніж була заявлена іншими декларантами.

Разом з цим колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що відомості, які містяться в ЄАІС, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті митним органом відповідних рішень.

Враховуючи зазначене колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає вірним висновок судів першої та апеляційної інстанцій про те, що подані позивачем до митного органу документи повністю підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару, а сумніви митного органу щодо правильності її визначення є необргунтованими.

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанції дійшли до правильного висновку про скасування рішень Харківської митниці Міндоходів про коригування митної вартості товарів № 807010001/2013/000030/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/300031/2 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/000032/2 від 24 вересня 2013 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 807010001/2013/00035 від 23 вересня 2013 року, № 807010001/2013/00036 від 23 вересня 2013 року, № 80701000172013/00037 від 24 вересня 2013 року.

Разом з цим колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується із висновками судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог в частині стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму в розмірі 38818,83 грн. податку на додану вартість, в зв'язку із наступним.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК України у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК України визначене Порядком повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20 липня 2007 року № 618 (далі - Порядок повернення).

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії митних органів з органами Державного казначейства України в процесі повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державного казначейства України від 20 липня 2007 року № 611/147 (далі - Порядок взаємодії), керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії № 611/147 на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу, що однієї із передумов повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів на підставі заяви декларанта про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, є прийняття митним органом, що здійснював оформлення митної декларації, рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом.

Так як митним органом після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митницею, рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, не приймалось, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій прийшли до помилкового висновку про стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму в розмірі 38 818,83 грн. податку на додану вартість.

Відповідно до статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалити нове рішення, якщо обставини справи встановлені повно і правильно, але суди першої та апеляційної інстанцій порушили норми матеріального чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.

Оскільки судами були повно і правильно встановлені обставини справи однак при ухваленні рішень про задоволення позовних вимог було допущено порушення норм матеріального права в частині стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум податку на додану вартість, ухвалені рішення підлягають скасуванню в цій частині з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В іншій частині рішення суддів першої та апеляційної інстанцій обґрунтовані, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

Керуючись статтями 220, 222, 229, 230, 232 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Харківської митниці Міндоходів задовольнити частково.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду 24 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року в частині задоволення позовних вимог спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про стягнення з Державного бюджету України на користь спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариства з обмеженою відповідальністю надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 38818,83 грн. скасувати.

Прийняти нове рішення в цій частині, яким в задоволенні позову спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариства з обмеженою відповідальністю до Харківської митниці Міндоходів, Головного управління Державної казначейської служби України по Харківській області про стягнення з Державного бюджету України на користь спільного підприємства «Украінская Восточная Рибная компанія» товариства з обмеженою відповідальністю надмірно сплачену суму податку на додану вартість в розмірі 38818,83 грн. відмовити.

В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду 24 червня 2014 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2014 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: